ClimaGuard Solar
ClimaGuard Solar
14.08.2019
  Тонированное в массе стекло ClimaGuard Solar: финансовая выгода Один из самых...
Поздравляем с днем Конституции, государственным праздником фундаментального значения!Ведь принятая 23...
Поздравляем с праздником Святой Троицы!Пусть в домах всех украинцев царит...

«Функции окон – говорят эксперты» - как выявить дефекты монтажа. Виктор Козенко - независимый эксперт, г. Киев.

Мы продолжаем разговор о функциях окон, и о том, как же сделать правильный выбор в рамках проекта «Функции окон – говорят эксперты». Сегодня мы говорим с независимым экспертом украинского  оконного рынка Козенко Виктором Валериевичем о том, как распознать неправильный монтаж и выявить дефекты монтажа на этапе его выполнения, не будучи экспертом.

Ведь часто бывает, что именно непрофессионально выполненный монтаж приводит к «плачевным» результатам и последствиям.

Віконда: Віктор , розкажіть про те, як звичайний (пересічний) клієнт може виявити дефекти монтажу на перший погляд, так би мовити без експертного огляду. Чи існують якісь первинні характеристики?

В.К.:Звичайно, правильний монтаж вікон у отвори є запорукою довгострокової та комфортної, а головне – безпечної експлуатації вікна. Правильно виконаний монтаж є не менш важливим ніж правильне виготовлення самого вікна. Взагалі, монтаж можна розділити на умовні частини чи етапи, контролювати та оцінювати кожну частину окремо, а потім, за результатом оцінки цих етапів можна визначити якість монтажу в цілому.

Дивимося на отвір

Першим етапом монтажу, окрім видалення – демонтажу старого вікна під час заміни скління, є підготовка отвору. Отвір має бути очищеним від будівельного та іншого сміття, залишків старої теплоізоляції, що залишилась після демонтажу старого вікна, снігу, криги та інших подібних забруднень. Поверхні отвору повинні бути рівними не осипатися та не мати значних ушкоджень, порожнин, та такого іншого. За необхідності поверхні потрібно відновити або зміцнити за допомогою зміцнюючих розчинів, цементно-піщаних чи інших подібних будівельних сумішей, призначених для зовнішніх оздоблювальних робіт або виготовити та встановити у отвір стін, виготовлених з м’яких та осипних матеріалів – ракушняку, саману та подібного, стін що мають порожнини у вигляді повітряного прошарку для теплоізоляції, та інших подібних випадках,  «чернеткову» або «обсадну» раму, яка б зміцнила поверхні отвору, закрила порожнини та забезпечила надійне закріплення вікна у отворі. Тобто поверхні отвору мають бути рівними, чистими та міцними. Невідповідність отвору одній з цих ознак, або невідповідність кільком ознакам є першим сигналом про те що монтаж проводиться невірно.

 Якщо склити дерев’яний зруб?

Варто окремо зазначити особливість монтажу вікон у стіни з дерев’яного зрубу. У зв’язку з тим що зруби мають неприємну властивість – схильність до усадки, вікна своїми вертикальними елементами рами повинні бути закріплені не безпосередньо у стіновий матеріал зрубу, а у спеціальний обсадний брус, який би унеможливив вплив просідаючих з часом колод зрубу на вікно. Сам обсадний брус повинен бути закріплений у стіні таким чином, щоб він мав можливість рухатися вгору-вниз, але не міг випасти назовні чи всередину приміщення. Зазвичай, його або розміщають у вертикальному пазу, вирізаному в торцях колод, або у торцях колод виготовляють вертикальний прямокутний виступ, а паз прорізають у самому брусі, роблячи його подібним до літери «П» та надівають брус пазом на виступ стіни. Тож якщо отвір у стіни зі зрубу має вигляд просто пласких торців колод – то такий монтаж також можна вважати невірним.

Тобто замовник, або його представник, цілком може візуально, не будучі експертом віконної справи, оцінити якість першого етапу монтажу та вчасно звернути увагу на можливі порушення, а то й вплинути на підвищення якості монтажу, наголосивши на виправленні помічених недоліків, доки вони не набули незворотного стану.

Розміщення вікна в отворі

Другим етапом монтажу є розміщення вікна безпосередньо в отворі. Вікно має бути встановлене на опорні підкладки у кутах коробок та у зоні вертикальних стійок (імпостів) та виставлене таким чином, щоб відхилення від вертикалі та горизонталі не перевищували 2,0 мм на метр довжини елементу вікна, але не більше 3,0 загалом на один елемент. Різниця довжин діагоналей прямокутних вікон не повинна перевищувати 2,0 мм для діагоналей, що не перевищують 1 м, 3,0 мм, якщо діагональ має довжину від 1 до 2 м та 4,0 мм, якщо сама діагональ довша за 2 м. Опорні підкладки мають бути не тільки знизу під вікном, а, у випадку, якщо вікно має стулку яка відчиняється, й на вертикальних частинах рами знизу – біля нижнього навісу стулки та зверху – навпроти верхнього навісу на протилежному від навісу боці рами вікна, тобто діагонально від першої вертикальної опорної підкладки. Ці підкладки протидіятимуть перекосу рами під впливом ваги стулки під час експлуатації вікна. Несучі опорні підкладки повинні бути виконані із матеріалу, що сприймає та переносить діючі на вікна або двері навантаження в стінові конструкції. Тобто це можуть бути підкладки з твердих порід деревини, з твердого поліетилену або іншого пластику, проте ніяк не з пінопласту чи порожнистих обрізків пластикових підвіконь, тощо. Як допоміжний засіб фіксації вікна у прорізі перед його остаточним закріпленням можуть бути застосовані додаткові розпірні підкладки або клини. Допоміжні клини та підкладки, що використовують під час улаштування вікон або дверей, повинні обов’язково бути видалені після механічного закріплення до стін коробок вікон. Глибина розміщення вікна у прорізі має бути такою щоб вікно не опинялося в «холодній» промерзаючій взимку зовнішній зоні стіни. Зазвичай, вікно має бути встановлене у існуючу «чверть» прорізу стіни, а за відсутності чверті – воно має бути заглиблене не менше ніж на 5 сантиметрів від зовнішньої площини стіни, якщо стіна має додатковий зовнішній утеплюючий шар – безпосередньо за тим шаром, якщо утеплюючий шар всередині стіни – в площині того шару. Вікно має бути встановлене таким чином щоб зазори між вертикальними елементами рами вікна та прорізом стіни були рівномірні, зазор під нижньою горизонтальною частиною рами вікна повинен мати достатню ширину для безперешкодного встановлення підвіконня. Зазори між рамою та прорізом повинні мати такі розміри: для дерев’яних вікон – 12-15 мм;  для сталевих та алюмінієвих вікон, довжина елементів яких на перевищує 2 м – 15-20 мм; для ПВХ вікон білого кольору довжина елементів яких не перевищує 2,5 м та алюмінієвих вікон з елементами довшими за 2 м – 10-15 мм; для ПВХ вікон білого кольору з елементами завдовшки понад 2,5 м та кольорових ПВХ вікон розмірами до 2,5 м – 15-30 мм.

Тож, замовник, або його представник, озброївшись рулеткою та будівельним рівнем може проконтролювати правильність розташування вікна в отворі, наявність та відповідність місцезнаходження опорних підкладок та оцінити правильність другого етапу монтажу.

Закріплення вікон в отворах 

Третім етапом монтажу є закріплення вікон в отворах. Для виконання своїх функцій впродовж терміну експлуатації всі навантаження, що діють на вікна та двері (вітрові, експлуатаційні, від власної ваги) повинні передаватися на будівельну стінову конструкцію. І передаватися ті навантаження з вікон на стінову конструкцію мають через кріплення. Вікна мають бути закріплені у прорізах механічно за допомогою кріпильних елементів. Кріпильними елементами можуть слугувати монтажні пластини, будівельні дюбелі, монтажні рамні саморізи (так звані турбогвинти), будівельні шурупи-саморізи. Не допускається забивання цвяхів в конструкції вікон для кріплення їх в отворах. Кріплення вікон у отворах за допомогою самої монтажної піни чи будь-яких інших клеючих засобів заборонено. Будь-які розповіді про те що начебто «…піною розіпре, та стоятиме те вікно, де воно подінеться…, …скільки років ставимо лише на піну і досі нічого не випало та ніхто не скаржився…, …от спробуйте самі вирвати вікно поставлене на піну…» та подібні їм – свідчення низької кваліфікації монтажників і як наслідок – невірний монтаж вікон.

Монтажна піна не є конструктивним елементом і не може в достатній мірі переносити експлуатаційні навантаження з вікон на стінові конструкції, вона для цього просто не призначена. Піна може слугувати лише для за шпарування швів в якості тепло- та шумоізолювального заповнювача.

Кріпильні елементи мають бути вірно розташовані за периметром вікна та їх кількість має бути достатньою. Відстань між кріпильними елементами не повинна перевищувати 70 см для ПВХ вікна та 80 см для алюмінієвого чи дерев’яного вікна. Відстань від внутрішнього кута рами або від імпосту до найближчого кріпильного елементу має дорівнювати 15 см. Монтажні пластини, товщина яких повинна становити не менше 1,5 мм, на відміну від анкерів, дюбелів та шурупів, повинні бути заздалегідь закріплені на тій стороні віконної рами, яка прилягає до поверхні прорізу, ще до встановлення конструкцій вікон та дверей безпосередньо у проріз. До стіни кожну монтажну пластину кріплять за допомогою двох шурупів або дюбелів діаметром не менше 5 мм та завдовжки не менше 40 мм. Глибина занурення дюбелів та саморізів в стіновий матеріал прорізу має бути не меншою за 3 см. По закінченні робіт зі встановлення кріпильних механічних елементів необхідно видалити допоміжні клини (тільки не опорні колодки-підкладки!).

Ще раз слід виконати перевірку за вертикаллю та горизонталлю блоків, перевірити діагоналі блоків. Також слід попередньо перевірити експлуатаційні функції вікон та дверей (відчинення, зачинення). Потрібно навісити елементи вікон і дверей (стулки, полотна дверей) та провести огляд виконання експлуатаційних функцій. Одним з методів перевірки вертикальності встановлення віконних чи дверних рам є перевірка на само-зачинення та само-відчинення стулок: стулку слід відчинити на довільний кут відносно рами, відпустити та спостерігати чи не буде вона сама зачинятися або відчинятися ширше. У правильно встановленого вікна стулка має залишатися у спокої та не рухатися самостійно. Звичайно, під час цієї перевірки потрібно врахувати можливість похибки, спричиненої протягом або вітром (стулка може рухатись не під дією власної ваги та не вертикально встановленої рами а під впливом протягу).  Після перевірки слід зняти ці елементи конструкцій виробів, щоб вони не заважали проводити подальші ізоляційні роботи. Як бачимо, цей етап також не важко проконтролювати та оцінити без експертної перевірки.

Зашпарування швів

Четвертим етапом монтажу є зашпарування швів. Зашпарування монтажного шву має забезпечити теплоізоляцію вузла примикання віконної рами до стінового матеріалу отвору, достатній рівень звукоізоляції, повітро- та паронепроникності, гідроізоляції. Зашпарування монтажного шву повинне мати достатню пружну деформаційну здатність для того, щоб забезпечувати герметичність шву на достатньому рівні під впливом температурних деформацій вікна та отвору. Зашпарування шву має витримувати циклічні сезонні та добові коливання температури. Зашпарування монтажного шву повинне мати три шари ізоляції. Зовнішній шар повинен витримувати всі атмосферні та температурні зовнішні впливи, бути стійким до прямого сонячного випромінювання, в тому числі і в ультрафіолетовому діапазоні, мати гідроізоляційні властивості і в той же час не перешкоджати вільному випаровуванню вологи зсередини назовні. Середній – основний шар ізоляції має забезпечувати теплоізоляцію, звукоізоляцію та повітронепроникність шву. Внутрішній шар має забезпечувати пароізоляцію та перешкоджати проникненню водяної пари з повітря всередині приміщення до монтажного шву. Розпочинають зашпарування монтажного шву з виготовлення середнього основного шару. Зазвичай середній шар шву виготовляють заповнюючи зазор між рамою вікна та поверхнею отвору поліуретановою однокомпонентною піною. Перед заповненням зазору піною поверхні мають бути очищеними від пилу, бруду, та змоченими водою з розбризкувача. На поверхні отвору не повинно бути криги та снігу. Піна під час заповнення шву та після наповнення не повинна виходити назовні шву, в прошарку піни не повинно бути порожнин, наскрізних отворів. Обрізати залишки піни можна не раніше ніж через добу після заповнення шву. Зовнішній та внутрішній ізоляційні шари шву виготовляють після повного затвердіння піни у середнього шару. Зовнішній шар ізоляції виготовляють з будь-якого матеріалу що відповідає вимогам до властивостей та стійкості кінцевого продукту. Це можуть бути як спеціальні суміші СТИЗ, так і інші матеріали зі схожими властивостями. Від прямого сонячного випромінювання можна закрити піну середнього шару будь-якими нащільниками чи лиштвою. Зовнішній шар ізоляції монтажного шву може бути виконаний за допомогою попередньо стиснутих ущільнюючих стрічок ПСУС або спеціальних комбінованих стрічок, в такому випадку ці стрічки наклеюються на раму вікна заздалегідь – до розміщення вікна у отворі. Особливу увагу слід надати виготовленню зовнішнього шару ізоляції під нижнім обрізом вікна. Для цього також існують спеціальні гідроізоляційні паропрозорі стрічки. Внутрішній шар ізоляції виготовляється також або  зі спеціальних сумішей СТИЗ або з пароізоляційних стрічок, можна використовувати будь-який матеріал, головне дотриматись принципу – зсередини шов має бути більш щільним до водяної пари ніж зовнішній. На цьому етапі слід контролювати ретельність виготовлення та щільність шарів зашпарування. Водовідливи під вікном встановлюються таким чином щоб запобігти потраплянню дощової води та води, яка утворюється внаслідок танення снігу під відлив.

Перевірка функціональності фурнітури.

Після зашпарування швів встановлюються склопакети, навішуються стулки, проводиться остаточне регулювання фурнітури стулок. Контроль полягає в перевірці функціональності фурнітури. Ніщо не повинне нікуди впиратись, ні за що не чіплятись, ніде не терти. Винятком є пристрої запобігання невірному відчиненню стулок та мікроліти-підіймачі стулок (в переважній більшості віконних фурнітур вони об’єднані в один вузол), вони мають контактувати з рамою або спеціальними зачепами в момент зачинення стулки.

Тож, як бачимо, проконтролювати якість монтажу нефахівцеві віконної справи цілком можливо. Звичайно він не зможе проконтролювати якість та відповідність використовуваних матеріалів під час монтажу (для цього іноді необхідні спеціальні лабораторні дослідження) та вірність вибору кріпильних матеріалів (для цього необхідно мати неабиякий досвід виконання та контролю монтажів), проте орієнтовно перевірити правильність виконання робіт та оцінити якість як кожного етапу так і монтажу цілком – цілком можливо.

 

scroll back to top